История учит, что ничему не учит. Человеческая история - это постоянное наступление на грабли с одинаковым конечным результатом - шишкой на высоком лбу.
Все эксперименты с построением Страны счастья приводят к появлению новой стаи богатых счастливчиков и бедных неудачников, но полностью довольных нет. Ни в Украине, ни в Скандинавии, ни в Штатах. НЕ-ТУ.
Почему?
Наш современник прекрасно понимает, что эффективная работа компьютера зависит от качества операционной программы. Так же работает наше тело. Согласно указаниям «ГЕНы», то есть генного кода с ДНК. Очевидно, что запрограммированной является жизнедеятельность целой биосферы и целого Космоса.
Кем запрограммирована? Возможно ли что-то изменить?
Мы снова возвращаемся к истории, но не истории фирмы, партии, нации или народа. Надо возвращаться к истокам, к истории всего человечества, а одновременно к истории происхождения ЧЕЛОВЕКА.
И как бы мы не сопротивлялись, все же приходим к Библии.
Кто не знает истории, тот не имеет будущего. Это факт. С тех пор как люди отвернулись от Бога, с тех пор история человечества напоминает историю ребенка, упавшего в глубокую яму и безуспешно пытающегося самостоятельно из нее выбраться. Для этого нужно протянуть руку навстречу тому, кто наверху, Отцу.
Но как же не хочется упрямому ребенку этого делать! "Я сам". "Не учите меня жить!" И т.д. и т.п.
Однако следует не суетиться, а спокойно сесть и задуматься.
Первым непослушанием человек лично разорвал связь с источником питания, источником жизни, внеся изменение в программу вечности, заложенную Высочайшим Программистом.
Вследствие того изменения мозг человеческий использует только несколько процентов своего потенциала, и только гении частично прозревают, у них при определенных обстоятельствах разблокируются заложенные изначально возможности.
Но это гении. Это бывает редко и частично. Полного восстановления совершенства нет.
Поэтому надо покорно встать на путь, ведущий к Отцу, домой.
Его Сын открыл эту дорогу. И зовет нас вернуться.
Без вариантов.
Из книги "Что дальше?.."
http://dobro-m.ucoz.com
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
